Словарь української мови (1924)/роздрочитися
| ◀ роздрочити | Словарь української мови Р роздрочитися |
роздрух ▶ |
|
Роздрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.
| ◀ роздрочити | Словарь української мови Борис Грінченко Р роздрочитися |
роздрух ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роздрочитися
Борис Грінченко
1924
Роздрочи́тися, чу́ся, чишся, гл. Разсвирѣпѣть, разъяриться. Роздрочились, мов бугаї. Ном. № 4168.