Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розжива

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розжива
Берлін: Українське слово, 1924

Розжи́ва, ви, ж. Разжива. Грошей не дасть нам на розживу ні копійки. Кв. II. 203.