Словарь української мови (1924)/роззявляка
Зовнішній вигляд
◀ роззявкуватий | Словарь української мови Р роззявляка |
роззявляти ▶ |
|
Роззявля́ка, ки, об. = Роззява. Ном. № 6584, 6594. Грин. III. 67. Один писарь у хуторі, да й той роззявляка. Чуб.