Словарь української мови (1924)/розинки
Зовнішній вигляд
◀ розигри | Словарь української мови Р розинки |
розібгати ▶ |
|
Рози́нки, ків, м. мн. 1) = Родзинки. 2) — продава́ти. Зѣвать по сторонамъ. По місту ходячи, розинків не продавай. Ном. № 10486.