Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розібгати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розібгати
Берлін: Українське слово, 1924

Розібга́ти, га́ю, єш, гл. 1) Развернуть, раскрыть. 2) Разнести, развѣять, разшвырять. Моє веселіє украв, в степу на тирсі розібгав. Шевч. 644.