Словарь української мови (1924)/розлучатися

by Борис Грінченко

◀ розлучати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розлучатися

розлучення ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розлуча́тися, ча́юся, єшся, сов. в. розлучи́тися, чу́ся, чишся, гл. Разлучаться, разлучиться. Лучче було не любиться, ніж тепера розлучиться. Нп.