Словарь української мови (1924)/розлючений
| ◀ розлютуватися | Словарь української мови Р розлючений |
розлягатися ▶ |
|
Розлю́чений, а, е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.
| ◀ розлютуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розлючений |
розлягатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розлючений
Борис Грінченко
1924
Розлю́чений, а, е. Разсвирѣпѣвшій. Навіженная розлючена темнота покинула душити Магомета. К. МХ. 20.