Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розмаїтий

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмаїтий
Берлін: Українське слово, 1924

Розмаї́тий, розмаї́тний, а, е. Разнообразный. Ном. № 11783. Чуб. I. 176. Вуін пише листи розмаїті. Грин. III. 243. Було в барилах ренське розмаїте. Мкр. Н. 31. У справника все розмаїтний народ: у того шапка черкеська, а в того сива, той у жупані, а той у свиті. Лебед. у.