Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розмовитися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмовитися
Берлін: Українське слово, 1924

Розмо́витися, влюся, вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.