Словарь української мови (1924)/розмовитися

by Борис Грінченко

◀ розмовини

Словарь української мови Борис Грінченко Р розмовитися

розмовляти ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розмо́витися, влюся, вишся, гл. Поговорить, переговорить. Грин. III. 347. Не розмовившись з головою, до чогось инного не важся. Ном. № 5837. Ой зачекай, дівчинонько, розмовся зо мною. Чуб. V. 375.