Словарь української мови (1924)/розмовляти

by Борис Грінченко

◀ розмовитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розмовляти

розмовний ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розмовля́ти, ля́ю, єш, гл. Разговаривать, бесѣдовать. В кого батько, в кого мати, — є з ким розмовляти. Чуб. V. 266. Сестра з братом іздалека розмовляла. Макс.