Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розмін

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмін
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́змін, ну, м. 1) Размѣнъ. 2) Обратная мѣна.