Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розмінити

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розмінити
Берлін: Українське слово, 1924

Розміни́ти, ню́, ниш, гл. Купить, взять купленное, заплативъ деньги. Пожич мені таляра розмінити черевички. Гол. IV. 520.