Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розміняти

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розміняти
Берлін: Українське слово, 1924

Розміня́ти, ня́ю, єш, гл. Размѣнять. Розміняє карбованця, — йде до коршми пити. Чуб. V. 964.