Словарь української мови (1924)/розноситися
Зовнішній вигляд
◀ розносити | Словарь української мови Р розноситися |
розношати ▶ |
|
Розно́ситися, шуся, сишся, сов. в. рознести́ся, су́ся, се́шся, гл. Разноситься, разнестись, разлетѣться. Піра по лугах рознеслося. Чуб. V. 17.
Розноси́тися, шу́ся, сишся, гл. Слишкомъ часто возиться съ чѣмъ, говорить о чемъ. Розносивсь (з чим) як з писаною торбою. Ном. № 2691.