Словарь української мови (1924)/розорятися
| ◀ розоряти | Словарь української мови Р розорятися |
розохотити ▶ |
|
Розоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. розори́тися, рю́ся, ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748.
| ◀ розоряти | Словарь української мови Борис Грінченко Р розорятися |
розохотити ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розорятися
Борис Грінченко
1924
Розоря́тися, ря́юся, єшся, сов. в. розори́тися, рю́ся, ришся, гл. Разоряться, разориться. Ном. № 13748.