Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розревтися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розревтися
Берлін: Українське слово, 1924

Розревти́ся, ву́ся, ве́шся, гл. Разревѣться, расплакаться.