Словарь української мови (1924)/розрепетуватися

by Борис Грінченко

◀ розремсатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р розрепетуватися

розрив ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розрепетува́тися, ту́юся, єшся, гл. Раскричаться, расшумѣться. Ном. № 9102. Надає їй бебехів, дак вона ще гірше розрепетується. Стор. МПр. 153.