Словарь української мови (1924)/розруйновувати

by Борис Грінченко

◀ розрубувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розруйновувати

розрум'янитися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розруйно́вувати, вую, єш, сов. в. розруйнува́ти, ну́ю, єш, гл. Разрушать, разрушить, разваливать, развалить. Шевч. 219, 208. Палій зараз послав таких, що розруйнували геть чисто той стовб. ЗОЮР. I. 116.