Словарь української мови (1924)/розфійниця
| ◀ розумувати | Словарь української мови Р розфійниця |
розцвірінькатися ▶ |
|
Розфі́йниця, ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.
| ◀ розумувати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розфійниця |
розцвірінькатися ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розфійниця
Борис Грінченко
1924
Розфі́йниця, ці, ж. Расточительница. Желех. Ведемо ті господиню: до комори клюшницю, до муки розфійницю. О. 1862. IV. 36.