Словарь української мови (1924)/розцвірінькатися

by Борис Грінченко

◀ розфійниця

Словарь української мови Борис Грінченко Р розцвірінькатися

розцвіркатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розцвірі́нькатися, каюся, єшся, гл. Разщебетаться, разсверчаться. Горобець розцвірінькався.