Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розчитатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розчитатися
Берлін: Українське слово, 1924

Розчита́тися, та́юся, єшся, гл. 1) Начать читаться. Само ся світло позажигало, сами ся книги та й розчитали. Гол. IV. 545. 2) Увлечься чтеніемъ. Саме тільки розчитався, а тут треба йти. Харьк.