Словарь української мови (1924)/розчищати

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розчитатися Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розчищати 		розчіплювати ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розчища́ти, щ́аю, єш, сов. в. розчи́стити, щу, стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. М. Пр. 67.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розчищати&oldid=486127