Словарь української мови (1924)/розчищати
| ◀ розчитатися | Словарь української мови Р розчищати |
розчіплювати ▶ |
|
Розчища́ти, щ́аю, єш, сов. в. розчи́стити, щу, стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. М. Пр. 67.
| ◀ розчитатися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчищати |
розчіплювати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчищати
Борис Грінченко
1924
Розчища́ти, щ́аю, єш, сов. в. розчи́стити, щу, стиш, гл. Расчищать, расчистить. Стор. М. Пр. 67.