Словарь української мови (1924)/розчумати
Зовнішній вигляд
◀ розчумакуватися | Словарь української мови Р розчумати |
розчурукати ▶ |
|
Розчу́мати, маю, єш, гл. Понять, уразумѣть. О. 1861. XI. Кух. 12. Він не розглядів і не розчумав нічого. Кв. II. 175.