Словарь української мови (1924)/розчурукати
| ◀ розчумати | Словарь української мови Р розчурукати |
розчухати ▶ |
|
Розчуру́кати, каю, єш, гл. = Розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились. О. 1861. XI. Кух. 33.
| ◀ розчумати | Словарь української мови Борис Грінченко Р розчурукати |
розчухати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розчурукати
Борис Грінченко
1924
Розчуру́кати, каю, єш, гл. = Розчумати. Поки ж то ми розчурукали та зупинились. О. 1861. XI. Кух. 33.