Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розшнуровувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розшнуровувати
Берлін: Українське слово, 1924

Розшнуро́вувати, вую, єш, сов. в. розшнурува́ти, ру́ю, єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. I. 157.