Словарь української мови (1924)/розшнуровувати

by Борис Грінченко

◀ розшморгнути

Словарь української мови Борис Грінченко Р розшнуровувати

розшолопати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розшнуро́вувати, вую, єш, сов. в. розшнурува́ти, ру́ю, єш, гл. Разшнуровывать, развязывать, развязать увязанное веревками. Розшнуровуй віз, вражий сину. ЗОЮР. I. 157.