Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розшолопати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розшолопати
Берлін: Українське слово, 1924

Розшоло́пати, паю, єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. I. 48. Левиц. I. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.