Словарь української мови (1924)/розшолопати

by Борис Грінченко

◀ розшнуровувати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розшолопати

розшпінкуватися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розшоло́пати, паю, єш, гл. Сообразить, понять, смекнуть. Ком. I. 48. Левиц. I. 313. Не розшолопав, шо то той казав. Грин. II. 60. Як я розшолопав, дак воно вийшло ось що.