Словарь української мови (1924)/розщебетати
| ◀ розшушукати | Словарь української мови Р розщебетати |
розщебетатися ▶ |
|
Розщебета́ти, чу́, чеш, гл. Разболтать, разнести. Любив я її півтора року, поки не знали вороги з боку; бо як узнали, розщебетали. Чуб. V. 150.