Словарь української мови (1924)/розшушукати
| ◀ розшумуватися | Словарь української мови Р розшушукати |
розщебетати ▶ |
|
Розшушу́кати, каю, єш, гл. = Розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.
| ◀ розшумуватися | Словарь української мови Борис Грінченко Р розшушукати |
розщебетати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
розшушукати
Борис Грінченко
1924
Розшушу́кати, каю, єш, гл. = Розшулічити. Розшушукав тоді, шо воно й справді вигадки. Александров. у. Слов. Д. Эварн.