Словарь української мови (1924)/розщипувати

by Борис Грінченко

◀ розщипати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розщипувати

розщібати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розщи́пувати, пую, єш, сов. в. розщипа́ти, па́ю, єш, гл. Разщипывать, разщипать. Став розщипувати вареник. Кв. I. 260. Розщипали на дрібні кавалки. Гн. II. 204.