Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розщот

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розщот
Берлін: Українське слово, 1924

Розщо́т, ту, м. Разчетъ. Як пили, то гомоніли, а до розщоту, то й поніміли. Ном. № 11642.