Словарь української мови (1924)/розщіпатися

by Борис Грінченко

◀ розщіпати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розщіпатися

розщот ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розщіпа́тися, па́юся, єшся, сов. в. розщіпну́тися, ну́ся, не́шся, гл. Разстегиваться, разстегнуться. Свита розщепнулася.