Словарь української мови (1924)/розщіпати

by Борис Грінченко

◀ розщібати

Словарь української мови Борис Грінченко Р розщіпати

розщіпатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Розщіпа́ти, па́ю, єш, сов. в. розщіпну́ти, ну́, не́ш, гл. Разстегивать, разстегнуть. Розщепни ґудзики.