Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розідратися

Додати посилання
Матеріал з Вікіджерел
◀ розідрати Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розідратися 		розізлити ▶
Берлін: Українське слово, 1924

Розідра́тися, деру́ся, ре́шся, гл. = Роздертися. Одному не розідратися. Ном. № 10342.

Отримано з https://uk.wikisource.org/w/index.php?title=Словарь_української_мови_(1924)/розідратися&oldid=485056