Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/розірвати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
розірвати
Берлін: Українське слово, 1924

Розірва́ти, ся. См. Розривати, ся.