Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/ропнути

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
ропнути
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́пнути, ну, неш, гл. Перднуть. Старість — не радість: що кашлянеш, то й ропнеш. Ном. № 8682, стр. 288.