Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роскапуститися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роскапуститися
Берлін: Українське слово, 1924

Роскапу́ститися, щуся, стишся, гл. Разсѣсться, занять много мѣста. Ото роскапустилась, нікуди й пройти.