Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росквитатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росквитатися
Берлін: Українське слово, 1924

Росквита́тися, та́юся, єшся, гл. Разсчитаться, расплатиться, расквитаться. Як признався — росквитався. Ном.