Словарь української мови (1924)/росквіт

by Борис Грінченко

◀ росквитатися

Словарь української мови Борис Грінченко Р росквіт

росквітлий ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Ро́сквіт, ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. I. 74.