Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росквіт

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росквіт
Берлін: Українське слово, 1924

Ро́сквіт, ту, м. 1) Расцвѣтъ. 2) Первый цвѣтокъ. Перший росквіт на житі. Чуб. I. 74.