Словарь української мови (1924)/роскладати
| ◀ роскішшя | Словарь української мови Р роскладати |
роскладатися ▶ |
|
Росклада́ти, да́ю, єш, сов. в. роскла́сти и розікла́сти, кла́ду, де́ш, гл. 1) Раскладывать, разложить. І виняв тельбухи з кишками, росклав гарненько їх рядами. Котл. Ен. Роскла́сти воро́та. Вынуть жерди, которыми заложено отверстіе для воротъ, вынуть жерди въ розлогах (см.). Вх. Зн. 60. 2) Разлагать, разложить на составныя части. Учені люде зуміли роскласти воду на дві первітні частини. Дещо. 3) Раскладывать, разложить, развести (огонь). Чорт росклав огонь да й стереже його. Чуб. I. 45.