Словарь української мови (1924)/роспитувати
| ◀ роспитування | Словарь української мови Р роспитувати |
роспитуватися ▶ |
|
Роспи́тувати, тую, єш, сов. в. роспита́ти, та́ю, єш, гл. Разспрашивать, разспросить. В крамарочки роспитує: скажи мені правдоньку, якого ти родоньку. Чуб. V. 911. Хочу її за рученьку взяти, усю правду в неї роспитати. Чуб. V. 135.