Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росплакатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росплакатися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспла́катися, чуся, чешся, гл. Расплакаться. Ой устань, жінко Уляночко, бо росплакалось дитяточко! — Ой нехай плаче, росплачеться, а мені вже з ним не бачиться. Чуб. V. 789.