Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспістертися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспістертися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспісте́ртися, стру́ся, ре́шся, гл. Растянуться, распростереться, лечь. Поки дяк коні то роспріг, то попутав, пан-отець відійшов трохи набік і роспістерся на траві. Также расположиться, занять мѣсто: Понакладали отут на столі, що мені ніяк роспістертися ні з чим. Волч. у.