Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспльовувати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспльовувати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспльо́вувати, вую, єш, сов. в. росплюва́ти, плюю́, є́ш, гл. Расплевывать, расплевать. Як таку рибу їсти, то тілько хліб роспльовувати. Чуб. I. 238. Не будь солодкий, бо розлижуть, не будь гіркий, бо росплюють. Ном. № 4602.