Словарь української мови (1924)/росплюватися
| ◀ роспльовувати | Словарь української мови Р росплюватися |
росплюскати ▶ |
|
Росплюва́тися, плюю́ся, є́шся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.
| ◀ роспльовувати | Словарь української мови Борис Грінченко Р росплюватися |
росплюскати ▶ |
|
Словарь української мови — Р
росплюватися
Борис Грінченко
1924
Росплюва́тися, плюю́ся, є́шся, гл. Разсориться, разойтись. Як дружили, та й росплювались. Кобел. у.