Словарь української мови (1924)/росплітати

by Борис Грінченко

◀ росплітання

Словарь української мови Борис Грінченко Р росплітати

росплітатися ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспліта́ти, та́ю, єш, сов. в. росплести́, ту́, те́ш, гл. Расплетать, расплесть. Росла коса до пояса — ні росплести, ні росчесати. Чуб. V. 549.