Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/росплітатися

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
росплітатися
Берлін: Українське слово, 1924

Роспліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. росплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.