Словарь української мови (1924)/росплітатися

by Борис Грінченко

◀ росплітати

Словарь української мови Борис Грінченко Р росплітатися

росплітка ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспліта́тися, та́юся, єшся, сов. в. росплести́ся, ту́ся, те́шся, гл. 1) Расплетаться, расплестись. Грин. III. 103. 2) Расплетать, расплести себѣ волосы.