Словарь української мови (1924)/роспуджувати

by Борис Грінченко

◀ роспсотитися

Словарь української мови Борис Грінченко Р роспуджувати

роспужати ▶

Берлін: Українське слово, 1924

Роспу́джувати, джую, єш, сов. в. роспу́дити, джу, диш, гл. Разгонять, разогнать. Мир. ХРВ. 117. Роспуджував, мов птаство, татарву. К. ПС. 65. Чи ба! вівці роспудив. Кобел. у.