Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспужати

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспужати
Берлін: Українське слово, 1924

Роспужа́ти, жа́ю, єш, гл. = Роспудити. Да й він мені не звертав, вірні коні роспужав. Чуб. V. 741.