Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспустний

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспустний
Берлін: Українське слово, 1924

Роспу́стний, а, е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.