Словарь української мови (1924)/роспустний
| ◀ роспустка | Словарь української мови Р роспустний |
роспустник ▶ |
|
Роспу́стний, а, е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.
| ◀ роспустка | Словарь української мови Борис Грінченко Р роспустний |
роспустник ▶ |
|
Словарь української мови — Р
роспустний
Борис Грінченко
1924
Роспу́стний, а, е. 1) Распущенный. Федьк. Пов. 6. Добре, що у тебе діти не роспустні. КС. 1882. X. 57. 2) Развратный.