Перейти до вмісту

Словарь української мови (1924)/роспустник

Матеріал з Вікіджерел
Словарь української мови
Борис Грінченко
Р
роспустник
Берлін: Українське слово, 1924

Роспу́стник, ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога. Чуб. III. 17.