Словарь української мови (1924)/роспустник
Зовнішній вигляд
◀ роспустний | Словарь української мови Р роспустник |
роспустниця ▶ |
|
Роспу́стник, ка, м. Развратникъ. Святий чоловік, пізнай себе для Бога, що роспустникам презлая дорога. Чуб. III. 17.